Tarasovsky Bucha

«Розірви коло насильства». На Парковому пішохідному мосту в Києві пройшов флешмоб з метою привернути увагу до проблем домашньої агресії

Переглядів: 71Коментарі: 0
Новини регіону
«Розірви коло насильства». На Парковому пішохідному мосту в Києві пройшов флешмоб з метою привернути увагу до проблем домашньої агресії

Захід відбувся в рамках стартової кампанії Міжнародної соціальної акції «16 днів проти насильства» в понеділок 25 листопада.

Участь у флешмобі взяли заступниця голови КМДА Марина Хонда, представники Фонду ООН у галузі народонаселення, мобільні поліцейські бригади реагування на випадки домашнього насильства

«Поліна», студенти Київського університету імені Бориса Грінченка. Аби привернути увагу до події, міст підсвітили помаранчевим кольором, а учасники флешмобу відкрили парасольки помаранчевого кольору. Мета акції – залучити громадськість до обговорення питань запобігання та протидії домашньому насильству. Як зазначила Марина Хонда, помаранчевий колір обрано міжнародною спільнотою і символізує боротьбу проти гендерно зумовленого насильства. «Це вперше у Києві міст підсвічується із нагоди старту кампанії «16 днів проти насильства», вперше студенти беруть участь у такому флешмобі. Цим ми хочемо привернути увагу до проблеми гендерного насильства і достукатися до людей, що ці факти замовчувати не можна», наголосила заступниця очільники КМДА.

До речі, раніше Парковий міст через Дніпро у Києві підсвічували фіолетовим кольором на честь Всесвітнього дня інформування про епілепсію. Також міст підсвічували червоним для підтримки людей з інвалідністю.

Нагадаємо, у червні Кабмін ухвалив постанову, згідно з якою в офіційних документах термін «насильство в сім’ї» замінюється на «домашнє насильство».

Юристи пояснюють: це нововведення відповідає термінології Конвенції Ради Європи «Про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» (Стамбульська конвенція).

Згідно з Законом «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Цю проблему останнім часом активно піднімають у суспільстві, на телебаченні, у пресі. Прийняті зміни до Кримінального кодексу України посилили покарання, але за статистикою 4 мільйони загиблих у світі гинуть від домашнього насильства, в Україні це сотні жінок щороку. Побої і знущання у сім’ї для багатьох є щоденною реальністю, про яку мовчать. Мовляв, усі так живуть, тож треба терпіти. Терпіти більше не треба. Якщо ви постраждали від домашнього насильства, ви захищені Законом і маєте право на повноцінну допомогу.

Втім, на жаль щодня сотні людей в Україні як жінок, чоловіків, так і дітей потерпають від цього ганебного явища. Правоохоронці розповідають, що складність вирішення цієї потреби в тому, що жертва домашнього насильства рідко звертається по допомогу. Особливо така ситуація є помітною у невеликих населених пунктах, де люди є сусідами і знають одне од і бояться розголосу про агресію в сім’ї.

За спостереженнями правозахисників, зазвичай сама жертва виправдовує агресора до останнього, терпить і повертається до нього добровільно, навіть якщо їй вдалось піти на деякий час з дому. Часто можна побачити, що люди замість того, щоб терміново викликати поліцію, знімають у «Фейсбук» відео, як прямо на вулиці чоловік б’є жінку. А якщо таке відбувається вдома, сусіди та навіть родичі воліють не лізти у так звані сімейні справи, тому що в нас так «не прийнято».

У більшості ситуацій жертва не може сама добровільно припинити насильство, допоки вона не опиниться в реанімації чи навіть гірше.

Як наголошують правозахисники, знущання у сім’ї – це не внутрішній конфлікт, який пройде з часом. Це кримінальна відповідальність, яка має каратись законом. Покарання за вчинення домашнього насильства в судовому порядку вводиться у вигляді громадських робіт на строк від 150 до 240 годин або арештом на строк до 6 місяців. Також передбачається і обмеження свободи на строк до 5 років або позбавлення волі на строк до 2 років. При цьому будуть діяти заборони дзвінків, листування з потерпілою особою, наближення на певну відстань. У разі виявлення фактів домашнього насильства відповідні органи (правоохоронні, управління соцзахисту населення, центри сім'ї та молоді, служби у справах дітей) повинні пропонувати потерпілим звертатися у спеціалізовані центри.

Що робити, якщо ви стали свідком чи жертвою домашнього насильства?

Ні, не дзвонити родичу, подрузі, знімати та викладати у «Фейсбук» чи закривати очі та йти далі у своїх справах, а терміново дзвонити 102!

Найнебезпечніший співучасник домашнього насильства – мовчання! Якщо раніше домашнім насильством вважались інциденти у подружжі, то тепер розширюється коло таких осіб. До нього зараз відносять колишнього чоловіка/дружину, громадянські шлюби (спільне проживання без реєстрації). Розширене коло осіб, яких визнають кривдниками: прийомні батьки, особи, які спільно проживають чи проживали в одній родині, рідні брати, сестри, опікуни та інші родичі – дядько, тітка, племінниці, двоюрідні брати, сестри, двоюрідні дідусі та бабусі.

Крім того, за новим законом потерпілі від насильства можуть отримати безкоштовну юридичну допомогу в Центрах безоплатної правової допомоги. Зокрема, юристи можуть допомогти з розлученням та захистом майнових прав.

Контакти служб, де можна отримати допомогу:

Національна “гаряча лінія” з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 116 123 (безкоштовно з мобільного) або 0 800 500 335 (безкоштовно зі стаціонарних). Цілодобово, анонімно та конфіденційно.

Контакти мобільних бригад соціально-психологічної допомоги:

На сайті rozirvykolo.org або на “гарячій лінії”

Як потрапити до притулку:

Через мобільні бригади або поліцію.

Інформація надана Київською міською державною адміністрацією

Консультацію надав юрист, очільник столичної юстиції Станіслав Куценко

Фото https://hmarochos.kiev.ua

Коментарі

Ваш коментар буде опубліковано після модерації

Вы можете войти под своим логином или зарегистрироваться на сайте.